05.06.2014 Екскурсія до костьолу та до музею о.М.Дажицького.

Ми брати св.            Франциска   з Асізі.

 КАТОЛИЦЬКИЙ ХРАМ (КОСТЕЛ)

Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії

,

Городківка - мальовниче село на вінниччині, відоме своєю історією та краєвидом. Перше- це наша гордість, а інше - це наша наснага, яка дає нам сили, милує наше око, спонукає до роздумів. Над таким краєвидом приємним і милим, домінують видимі з далека три вежі святинь: дві церкви та римо-католицький костьол. Цей останній під назвою Непорочного Зачаття Діви Марії. Невеликий, стетичний, акуратний. Костьол збудований панством Любомирських в 1747 році, відновлений у 1785 році паном Бєлінським. Приблизно 4 тисячі вірних мали свою святиню і користувались нею багатьма десятками літ, аж до російської революціїу 1917 р.. Пізніше , як відомо більшовики розпочали винищувати віру, а розпочали від замикання костьолів та ліквідації священників, все почало занепадати, пустіти, замінюватися в руїну. 

    І саме тоді після звільнення з концтабору приїхав о.М.Дажицький, поляк -до найгіршої на Вінниччині, як тоді вважалося парафії.

     Він був єдиним на Україні з ордену братів менших францисканців. Хоч і навкруги, на всій Українській землі, не було жодного, хто наслідував би св. Франциска, але вів не відчував самотності.

     Отож,1955 рік був початеом відбудови духовної святині в серцях людських - відображення любові та надії, віри та побожності. 

     Важким і тернистим був шлях о. М.Дажицького,цим самим він дорогою до неба. Йшов, не боячись труднощів, як вмілий Господар на своїй землі він викорінив бур’ян, викинув каміння із родючого Важким і тернистим був шлях о. М.Дажицького,цим самим він йшов грунту вирощував виноградник і засіяв «квіти святого Франциска», які тепер дають плідний урожай, а ми як починаючі господарі переймаємо його досвід, щоб культивувати і на далі розмножувати насіння «квітів».

Фігура о.Мартиніана (Войцеха) Дажицького широко відома за межами району, області, України, Польщі та ін..,про це свідчать численні нагороди, відзнаки, подяки та багато інших речей що засвідчують його неповторність й свій авторський душпастирський шарм. Все це зібрано в музеї о.М.Дажицького,  двері до якого постійно відчиненні, всі небайдужі та охочі можуть відвідати 
цого і на собі відчути неймовірний дар –величі любові і Святого Духа. Недарма 
його називають "Патріархом нашої Церкви"

     Бібліотекарем с/ф №2 Совою Аллою Міхайлівною було організовано екскурсію з учнями ЗСШ №1  до музею. Серед відвідувачів були особи, що не вперше приходять до музею і постійно черпають для себе, щось нове і береть собі на замітку, щоб влити собі у правило повсякденного життя. 

 

.