14 лютого прийнято відзначати День святого Валентина — свято на честь
усіх закоханих. У цей день закохані дарують один одному валентинки — спеціальні
листівки у вигляді серця, з побажаннями та зізнаннями в коханні. Історія
виникнення цього свята оповита таємницею, адже точних відомостей про те, ким же
насправді був святий Валентин досі немає.
У різних країнах світу вже склалися певні традиції
святкування Дня святого Валентина.
Наприклад, широко відомі звичаї Японії щодо
цього свята. У цей день вітають лише чоловіків. Японські жінки підносять
чоловікам у подарунок шоколад, головним чином, у вигляді фігурок святого
Валентина. Вважається, що тільки в цей день жінка може, не зіпсувавши свою
репутацію, признатися в коханні чоловікові. Але зараз в Японії вітати таким
чином можна не тільки улюбленого чоловіка, але і друзів, колег, знайомих. Такий
подарунок називається «гирі чоко», зазвичай він робиться просто з ввічливості,
коштує недорого. Чоловік, якому жінка подарувала «гирі чоко» повинен подарувати
у відповідь прикрасу, фірмову сумочку, зводити жінку в ресторан і т.д.
Улюбленому ж чоловікові, японська жінка вибирає більш дорогий і значний
подарунок.
Рівно через місяць, тобто 14 березня, чоловіки Японії
роблять відповідні подарунки своїм коханим. Чоловіки дарують жінкам білий
шоколад, тому це день в Японії зветься «білим днем».
Здавна в Англії був поширений звичай, за яким за
допомогою жереба вибирали собі «Валентина» чи «Валентину». Юнаки писали на
шматочках паперу імена дівчат, складали їх в шапку і тягнули по черзі. Та, чиє
ім’я витягнув юнак, ставала його «Валентиною» на цілий рік. Цей рік «Валентинам»
належало ставитися один до одного, як лицар і його прекрасна дама. Молодий
чоловік складав дівчині сонети та пісні, грав для неї на лютні, супроводжував її
скрізь.
Ще один цікавий англійський звичай — дарувати один
одному дерев’яні «ложки кохання», які прикрашалися сердечками, ключами й
замковими щілинами, що означало «шлях до серця». Англійці також вірять в те, що
гадання на День всіх закоханих мають особливу силу і обов’язково збудуться.
Наприклад, 14 лютого незаміжні дівчата встають до сходу сонця, стають біля вікна
і дивляться на чоловіків. І перший чоловік, якого вони побачать, — суджений.
Також дівчата в цей день кидають в річку або ставок згорнуті клаптики паперу з
написаними на них чоловічими іменами. Ім’я, яке спливе першим, — ім’я
судженого.
А ось в Америці , на початку 19 століття, коли
цукор коштував чималі гроші, женихи вітали своїх наречених марципаном, який
вважався дуже дорогим подарунком. Пізніше, коли цукрова промисловість
налагодилася, традиція дарувати солодощі придбала величезний
розмах.
Американці дарували цукерки, з написаними на них
привітаннями. Такі цукерки було прийнято укладати в спеціальні коробки у формі
серця. Карамель для Дня святого Валентина робили червоно-білою, як символ
пристрасті і чистоти кохання.
Сучасні традиції святкування Дня закоханих в Америці
можуть відрізнятися, залежно від штату. Наприклад, якщо закохана дівчина
виявилася зі своїм коханим в Атланті або Нью-Йорку, вона може сама зробити йому
пропозицію. Від цієї пропозиції чоловік не має права відмовитися. Але якщо це
все ж сталося, то він зобов’язаний подарувати дівчині шовкове червоне плаття, а
собі — шнурок, з нанизаним на нього серцем.
Дуже своєрідно ставлення до Дня святого Валентина в
Німеччині. Німці вважають любов легким божевіллям і для них святий
Валентин — це покровитель божевільних. Тому 14 лютого німці прикрашають
психіатричні лікарні яскраво-червоними стрічками, повітряними кулями, а в
каплицях в цей день проходить спеціальне богослужіння.
Американці і німці також крім коханих вітають і своїх
колег, і вчителів і просто осіб протилежної статі, які викликають у них
симпатію. А ось англійці, які дуже люблять домашніх тварин, вітають і своїх
вихованців: кішок, собак, папужок, хом’ячків і т.д.
А от у Франції в День святого Валентина прийнято
дарувати один одному коштовності. До речі, французи першими придумали як
«валентинки» використовувати любовні послання-чотиривірші. В Іспанії
прийнято відправляти любовне послання поштовим голубом. А датчани
дотримуються чудової романтичної традиції — вони дарують один одному засушені
білі квіти.
Поляки за традицією відвідують Познанську
метрополію. Адже там, за повір’ям, зберігаються мощі святого Валентина, а над
головним престолом знаходиться його чудотворна ікона. Вважається, що поклоніння
мощам святого допомагає в коханні.
Італійці віддають перевагу дарувати коханим солодощі.
В Італії День святого Валентина називають тому «солодким» днем. Також
італійці посилають «валентинки» поштою в рожевому конверті, запечатаному
поцілунком, без зворотної адреси.
Свято всіх закоханих поширене по всьому світу, проте є
і країни, в яких відзначати День святого Валентина не прийнято або навіть
заборонено. Це, перш за все, мусульманські країни, наприклад, Саудівська
Аравія. Це єдина країна, де День святого Валентина заборонений на
законодавчому рівні. На тих, хто не дотримується ця заборона накладають великі
штрафи.
У першу чергу, заборона відноситься до торгової мережі
країни. Заборонено торгувати плюшевими іграшками, валентинками та іншими
атрибутами Дня закоханих. Для квіткових магазинів є постанова не торгувати
червоними трояндами в День святого Валентина.
Заборона влади Саудівської Аравії пояснюють тим, що
згубні традиції Заходу бентежать розум підростаючого покоління, а такого роду
свята культивують гріх.
До Дня святого Валентина ставляться по-різному. Хтось
любить це свято і обов’язково відзначає його, хтось вважає таке свято
нетактовним, адже крім закоханих є і самотні люди, яким у цей день особливо
прикро спостерігати за загальним «любовним божевіллям». Любов — прекрасне
почуття! І якщо є в році день, коли про любов можна говорити відкрито і
привселюдно, то хіба це не чудово.
З нагоди свята з учнями 5 класу було проведено майстер клас по виготовленню валентинок "Вічна таємниця любові".
