Літо.
Ніжиться літа корона у снах
барвінкових,
П'є прохолоду із вранішніх крапель
роси,
Відпочиває у спеку на гілках
вербових,
Сонячне сяйво собі припина для
краси.
Море зелене, море зелене - серця
розмай,
Запах медовий, килим шовковий - мій
дивокрай.
Літо духмяне, сонце рум'яне, не
остигай.
Сон кольоровий, світ загадковий - мій рідний
край.
Пахне розпечене літо воложистим
сіном,
Золотом жита встеляє ясний
небозвід.
Леготом тихим і теплим, п'янливим
жасмином
Ніжно проймає увесь закосичений світ.
Немає коментарів:
Дописати коментар