Ми чуємо тебе ,Кобзарю, крізь століття

           Наближення 200-річного ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка спонукає Україну, світове українство, слов'янський світ і світову громадськість належно шанувати й увічнити його пам'ять урочистими заходами, які б засвідчили вияв народної любові і поваги до геніального поета і художника, віддали належну данину вдячності й високого визнання його життєвого і творчого подвигу.

            Його «Кобзар» започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його живописна і граверська творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва.

           Ще з дитинства він залишився без матері та батька, вчився і працював у дяків. З дитинства любив малювати, захоплювався живописом і разом писав вірші. Завдяки знайомствуіз впливовими поетами у 1838 році був звільнений від кріпацтва і згодом стає студентом академії Мистецтв (Російська імперія).

           До рідної землі приїжджав тричі. Першого разу він зустрівся із своєю родиною, яка ще до тих пір була у кріпацтві. Всі враження виклав у віршах. Тарас був обурений становищем України.

        З часом вступив у таємне «Кирило-Мефодіївське» братство, за що його потім арештували. Покарання було суворе – заслання в солдати до Оренбурга. І найгірше – це заборона малювати і писати. Після звільнення знову ж арешт. На цей раз вже Новопетрівська фортеця на 7 років.

Звільнено з-під варти Тараса лише після смерті Миколи I, а саме 1857 року. Повернення до України, і хвороба, від якої поет у 1861 році помер, залишивши великий спадок.

Ім'я Тараса Григоровича увічнено у назвах вулиць, площ, театрів, встановлено багато пам'ятників, до яких кожного року у ці дні ми, вшановуючи пам'ять Тараса Григоровича, покладаємо квіти.

            До відзначення 200 - річчя від дня народження Т. Шевченка у бібліотеці було проведено голосні читання "Ми чуємо, тебе Кобзарю, крізь століття".

Організовано перегляд літератури

 "Він Світоч наш і мова наша вічна"