Хай святиться імя твоє, мамо!!!

У районі вже стало доброю традицією урочисто вшановувати матерів-героїнь, аби віддати гідну шану материнському подвигу.
17 вересня в приміщені сільського будинку культури с. Городківки відбулось свято вшанування матерів - героїнь району.
На святі була притсутня адміністрація району, сільський голова с. Городківки, сільські голови сіл району,рідні матерів - героїнь, гості.
Від імені Президента України Віктора Януковича державні нагороди жінкам вручила голова районної державної адміністрації Лідія Семенюк. Вона щиро поздоровила їх із присвоєнням почесного звання, зазначивши, що «матері-героїні – це гордість нашого краю, гордість Украї­ни, адже вони народили і вихова­ли синів та дочок, прищепили своїм дітям любов, повагу, вдяч­ність. Вшановуємо материнство -бо це джерело нашого буття, основа сім'ї, роду і народу. Бути матір'ю - безцінний Божий дар. Це велика відповідальність - виростити своїх дітей здоровими фізично і морально, добрими й сильними у житті, гідними громадянами Української держави».
Цьогоріч почесного звання «Мати-героїня» удостоєно 28 матерів. Усього по району вже 124 жінки мають це високе звання.

Під час вручення нагород про кожну жінку звучала цікава історія життя, долі, розповідь про дітей та онуків. Зворушливо було спостерігати, коли під гучні аплодисменти зали на сцену виходили матері - уже літні люди – разом зі своїми великими родинами.

Так, Ременяк Марію Василівну - матір 7 дітей, 6 дочок та 1 сина із с. Шарапанівка супроводжувала на сцену уся велика родина: діти, онуки, правнуки. Розчулена, радісна і горда вона сказала: «Я щаслива, що маю таку велику родину, яка налічує 52 чоловіки. Дякую Богу, що дав сили зростити їх порядними, старанним, відповідальними та працелюбними». А Громова Марія Миколаївна - матір 5 дітей, щиро подякувала районній владі за шану та підтримку, за свято, яке подарували їм.

Усім матерям – героїням від районної державної адміністрації та районної ради, від сільських голів було вручено цінні подарунки та вітальні листівки .

Завершилось свято квітами, теплими щирими побажаннями та великим святковим концертом ліричних, душевних пісень про матір та родину від аматорів районного Будинку культури.

Матерів -героїнь вітає духовий оркестр с. Городківки.

Осінній час, прекрасний час, коли ідуть у перший клас...

Осінь ніжно розпустила,                         Фарби різних кольорів

                         І ласкаво запросила,
                                                    знов до школи школярів. 

 

  Відлетіло літечко. І знову вересень покликав до школи…І знову ранок першого вересневого дня повниться мелодійними звуками шкільного дзвоника…І знову вулиці міст і сіл розквітають від дитячого щебету, юнацьких посмішок та чарівної хуртовини осінніх квітів.Так, наш край, наша держава зустрічають День знань - справжнє всенародне свято мудрості.

      Перше вересня – урочистий та хвилюючий день у житті кожної людини. Перший дзвінок і початок нового навчального року – це свято учнів, учителів, батьків, свято, яке об’єднує всі покоління.Ностальгічні погляди дорослих, смуток і радість – переплелися воєдино.Цей день завжди яскравий, насичений емоційністю, хвилюючою атмосферою,сповнений нових надій.

     День знань — це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим для кожного. Першоклашки з ще не зовсім зрозумілим їм почуттям трепету, ховаючись за величезними букетами квітів, тримаючись за руки батьків, роблять свій перший крок на великому шляху знань, а новоспечені студенти вперше вступають у доросле життя.      

 

  Через багато років ми з ностальгією і найтеплішими почуттями згадуємо цей знайомий з дитинства запах осінніх квітів, приємні клопоти щодо купівлі обновок до   1 Вересня.
Крізь роки чуємо привітальні слова директора школи і бачимо щирі посмішки вчителів та щасливі очі молодих батьків. Невже знайдеться хтось, хто хоч раз у своєму дорослому житті не хотів би навіть на хвилинку знову потрапити у свій світлий клас і знову підняти руку, щоб відповісти на запитання вчительки.

 Особлива увага приділялася, звичайно, першокласникам, які вперше сядуть за шкільну парту. Перший день перебування в школі для них – значна подія. Тому особливо цінно, щоб він запам’ятався дітям як важливий день, з якого розпочинається багато несподіваних відкриттів, захоплюючих зустрічей, цікавих вражень.

Для решти учнів цей день також був наповнений різноманітними святковими подіями. Це своєрідний старт нового навчального року, нового освітнього процесу.
     На святі були присутні гості, які в свою чергу звернулися до школярів з вітальним словом та щиро побажали їм успіхів у новому навчальному році. Школі та її учням було подаровано багато цінних та корисних подарунків. Серед численних корисних подарунків особливо значущим подарунком став шкільний автобус, який слугуватиме учням, що доїжджають із сусідніх сіл.
Завершилося свято веселою мелодією шкільного дзвоника, що запрошував усіх школярів на перший урок.

Вальс учнів 11 - го класу

    Отже, новий навчальний рік розпочався на гарній ноті, сподіваємося, що кожен подальший день і для бібліотекарів, і для читачів буде  світлим та плідним.   
    Адже, бути розумним і при цьому поповнювати свої знання постійно – це не лише корисно, але й модно протягом багатьох віків та поколінь. Гарним підтвердженням цього є славетні люди, які досягли чималих вершин, завдяки своїм знанням, про що свідчать їх численні вислови:«У школі не можна всьому навчитися — потрібно навчитися вчитися»,— Мейєрхольд; «Освічена людина відрізняється від неосвіченої тим, що ніколи не вважає свою освіту закінченою»,— К. Симонов та багато інших народних та світових мудростей.

     У цей день хочеться особливо теплими словами привітати всіх людей, які мають безпосереднє відношення до освіти.Усім, хто в цей День прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаємо здійснити свою мрію, досягти своєї мети у житті, нехай навчальний рік буде легким та успішним, пройде цікаво та плідно, у взаєморозумінні з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. Будьте завзятими і наполегливими, старанними, цікавими до усього незвіданого. Нехай скарбничка ваших знань поповнюється щоденно.

    Також бажаємо, невичерпної енергії при здобутті нових знань, відмінних оцінок вам усім на уроках і доброго читання на дозвіллі!
    Пам’ятайте, Ви наше світле майбутнє, гордість батьків та рідної країни!

 

 

http://www.odnoklassniki.ru/video/62149182100768-0

Літо у бібліотеці

         Літо – це весела пора для школярів, яка дана їм для зміцнення здоров’я і духовного зростання. Чимало хто мріє про відпочинок коло моря, дехто - вирушити у захоплюючі подорожі до давно омріяних міст або місць. Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книжки? Фраза банальна, але справедлива - у книг канікул не буває!

 

Діти - головні відвідувачі влітку. Адже треба і літературу для позакласного читання взяти і посидіти в Інтернет-центрі.

Під час канікул діти приходять до бібліотеки з друзями не тільки, щоб почитати нові книги, але і змістовно відпочити.

 

 

Ой зів'ю вінки та й на всі святки

Свято Івана Купала - це одне з найголовніших

словянських свят

Воно визначається щорічно 7 липня (24 червня за старим стилем), у день літнього сонцестояння й символізує свято Сонця, стиглості, зрілості і зеленого покосу.

Крім того, день святкування Івана Купала збігається з Різдвом Івана Предтечі, Хрестителя Господнього.

Головні атрибути свята - це Купало й Марена. Тому до цього свята молодь заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця ( називали їх "Мареною" або "Купалом"), плели з живих квітів вінки, збирали хмиз, готували кулі соломи на вогнище. За звичаєм, це дві уквітчані гілки, подібні до людських фігур. Довкола опудал молодь водить таночки та співають ритуальні купальські пісні.

Давні звичаї, обряди та прикмети свята  

Дівчата плетуть вінки з польових квітів й перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок.

    Увечері чи вже пізньої ночі дівчата пускають на воду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічками. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці — доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений дівчини.
      Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Двійко заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітали яскраву свічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.

     Хлопці приносять щойно зрубану розлогу вербу. Це — Купайло, що поступово перетворюється у Марену: «Коло Мареноньки ходили дівоньки…» Є й дещо пізніша традиція, коли роль Купайла виконує вродлива дівчина у вінку, що роздає вінки іншим дівчатам, які танцюють навколо неї та ворожать. Потім дівчата втікають від Купайла над воду — «заворожувати собі красу». Дівчата роздягаються й, співаючи, обливаються водою. Після чого пускають на воду вінки й стежать: в який бік попливе, звідти буде суджений.

      Ввечері, молодь збиралася на умовленому місці (здебільшого недалеко від річки, на узліссі чи в гаю) і навколо «Марени» починали водити хороводи. Основною темою цих хороводів є кохання. На відміну від весняного циклу хороводів на Купала їх виконують дівчата й хлопці разом. Обов'язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі.

 

Купальське вогнище згідно переказів має велику міфічну силу. Через купальське вогнище стрибають всі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Так, вважалось, що коли дівчина і хлопець, які кохаються, узявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом.

Проте в цьому видовищі можна бачити й інший бік — спортивний. Кожний намагався стрибнути через вогнище якнайвище і якнайдалі, не забуваючи й про те, щоб стрибок був красивим.

    Часто на свято Купала молодь запрошувала музик-виконавців на народних інструментах, які на скрипці, цимбалах, сопілці окремо взятих чи в ансамблі разом з бубном супроводжували пісенну мелодію.

     Існує повір'я про цвіт папороті, котрий з'являється в купальську ніч. Згідно легенди: папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні «Вечір напередодні Івана Купала» видатний український письменник Микола Гоголь. Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою. «Але не варто розчаровуватись, не знайшовши квітки — насправді-бо папороть не цвіте».

      Існує повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки — потоплені дівчата, мавки — душі маленьких нехрещених дітей та інші духи природи. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.

Під чаром рідної Землі

Літо.

Ніжиться літа корона у снах барвінкових,

П'є прохолоду із вранішніх крапель роси,

Відпочиває у спеку на гілках вербових,

Сонячне сяйво собі припина для краси.

Море зелене, море зелене - серця розмай,

Запах медовий, килим шовковий - мій дивокрай.

Літо духмяне, сонце рум'яне, не остигай.

Сон кольоровий, світ загадковий - мій рідний край.

Пахне розпечене літо воложистим сіном,

Золотом жита встеляє ясний небозвід.

Леготом тихим і теплим, п'янливим жасмином

Ніжно проймає увесь закосичений світ.
 

SlideShow.com.ua - photo sharing, MySpace slideshows, MySpace codes, MySpace widgets

Квітуча, славна Україно, ти наша ненька золота!

 

28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію України - Основний закон нашої держави. Закони підказують усім - дітям, і дорослим - як жити у своїй країні та з її сусідами в мирі і добрі. А Конституція України визначає, якими повинні бути всі інші закони держави. Конституція України - це дуже важливий документ державного значення. Основні розділи Конституції визначають основні права, свободи та обов'язки людини, завдання та функції діяльності уряду.

Першою Конституцією України є Конститу­ція гетьмана Пилипа Орлика. Ця Конституція, прийнята 303 роки тому, була однією з перших у Європі та світі.

До Дня Конституції України до уваги юних читачів – учнів 5-9 класів пропонується перегляд літератури на тему: "Конституці України - основний закон держави"". Тут можна познайомитися з матеріалами про історію Української Конституції та переглянути книги на правознавчу тематику.

 

Кожен з нас обличчям повертається до замулених криниць нашої державності: своєї історії, словесності, культури. Кожна людина з любов'ю і трепетом згадує те місце, де народилася, де пройшло її дитинство, де виросла.

І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, то вийде одна наша велика держава - Україна. Ми любимо її, гордимося нею. Наша земля багата і щедра, ростуть тут квітучі сади і колосяться багаті хліба.

Дитячі мрії збуваються!!!

До Дня захисту дітей малеча села отримала новий дитячий майданчик

 

 

Крім ігрового подарунку дітлахам влаштували святковий концерт. Женя, Саша та Міша Порошенки спеціально приїхали зі столиці, аби презентувати своїм одноліткам міні музичну програму. Вже традиційно діти відомого українського мецената Петра Порошенка дарують у цей день малечі сюрприз.

Малеча Городківки відразу облюбувала подарунок. Гойдалки та ігрові будиночки вщент заповнились дітлахами. Веселі клоуни, цікаві конкурси, пісні, танці – все це створило чудову атмосферу незабутнього дитячого свята.

Не менш сподобалося ігрове містечко і батькам. Матері розповідають, що поряд з каруселями і для старших зробили зону відпочинку. Це теж стане улюбленим місцем і для дорослих жителів села.

Майданчик у Городківці, де розташований цукровий завод, що входить до складу Продовольчої компанії "Поділля", побудований за сприяння благодійного фонду Порошенка. Сільський голова Городківки Олександр Гаврилюк зізнається, що якби не кошти меценатів, малеча ще б довго не мала улюбленого ігрового майданчика.